ФІЛОСОФСЬКІ ШКОЛИ: АНТРОПОЛОГІЯ ТЕХНІКИ

Дмитро Михайлов
кандидат філософських наук
На моє особисте переконання, філософська школа постає не лише групою людей, об'єднаних вирішенням спільних питань та завдань. Філософська школа – це, перш за все, відповідна традиція мислення. Використовуючи слово «традиція» я, передусім, маю на увазі спільний мисленнєвий акт, який стає можливим завдяки зусиллям декількох генерацій філософів, дослідників, науковців, інтелектуалів. Найважливішим у цьому контексті є питання темпоральності. Чому, власне, більшість філософських шкіл існують так довго? Чому кожна наступна генерація мислителів продовжує розвивати питання, якими займалися їх попередники? І чому, врешті-решт, так важливо підтримувати цю темпоральну тяглість, діалог поколінь, неперервність традиції?

Пошук відповідей на ці питання – завдання для усього проекту загалом і аж ніяк не для однієї короткої статті. Я щиро переконаний, що завдяки спільній інтелектуальній колаборації в межах проекту, ми разом зможемо не лише окреслити філософський ландшафт сучасності, але й знайти власну відповідь на запитання про роль та значення філософської школи для нинішньої української гуманітаристики.




SPT – SOCIETY FOR PHILOSOPHY AND TECHNOLOGY


Це наукове товариство було офіційно започатковане у 1976 році і з кожною новою декадою стає дедалі популярнішим та впливовішим. Інтелектуальний фокус цієї школи здебільшого спрямований на філософське осмислення ключових технологічних проблем сучасності. Однак, важливою складовою залишається інтердисциплінарність та увага до діалогу між науковцями з різних галузей знань. Відтак, головна ідея полягає в тому, що масштабне дослідження у полі нинішньої техніки можливе лише за умови колаборації між філософами, соціологами, інженерами, науковцями, які працюють у сфері прикладної та фундаментальної науки. Тільки поєднавши усі ці наукові парадигми, можна створити відповідальний підхід до сучасної техніки.

Важливим здобутком наукової спільноти є цикл міжнародних конференцій (international biennial meeting), які раз на два роки проводяться у різних країнах світу. Наприклад, попередня конференція відбувалась в TU Darmstadt – Intitut für Philosophie (Дармштадт, Німеччина). У 2017 році була ювілейна – двадцята конференція. А цьогорічний науковий захід відбуватиметься в Texas A&M University (Техас, США). Окрім цього SPT видають вкрай авторитетний науковий журнал, який видається щоквартально в одному з найбільших наукових видавництв – "Springer".

Офіційний журнал товариства – Techné: Research in Philosophy and Technology
Голова наукового товариства – Mark Coeckelbergh
Університети та дослідницькі центри – "Philosophy of Media and Technology" at the University of Vienna; Darmstadt – Intitut für Philosophie
Фейсбук-сторінка – Society for Philosophy and Technology
Keywords: техніка та семантика, соціальні наслідки технологічних інновацій, техніка та екзистенція, інноваційні екосистеми.

Важливі тексти:

  1. Mark Coeckelbergh. The Metaphysics of Autonomy: The Reconciliation of Ancient and Modern Ideals of the Person (2004)

  2. Houkes, W., and P.E. Vermaas. Technical Functions: On the Use and Design of Artefacts (2010)

  3. Vermaas, P., P. Kroes, I. van de Poel, M. Franssen and W. Houkes. A Philosophy of Technology: From Technical Artefacts to Sociotechnical Systems (2011)

  4. Mark Coeckelbergh. Human Being @ Risk: Enhancement, Technology, and the Evaluation of Vulnerability Transformations (2013)

  5. Shannon Vallor. Technology and the virtues : a philosophical guide to a future worth wanting (2016)




FUTURE OF HUMANITY INSTITUTE (UNIVERSITY OF OXFORD)


The Future of Humanity Institute – потужна інтелектуальна школа, в якій філософи, соціологи та математики знаходять спільні стратегії вирішення технологічних викликів сучасності. З-поміж найголовніших питань залишаються проблеми імплементації штучного інтелекту та етичні наслідки, які можуть виникати у результаті використання нових технологічних екосистем. Щодо останніх неабияку роль посідають біотехнології, пов'язані з усіма етапами життєвого циклу людини (народження, життя, смерть), та тими наслідками, які для цього циклу можуть мати нові біотехнології (наприклад, технології CRISP, decision support programs тощо).

Професор Нік Бостром (Nick Bostrom), засновник та директор «Інституту Майбутнього Людства» (the Future of Humanity Institute) в Oxford Martin School, є одним з найвпливовіших філософів сьогодення. Професор Бостром передусім відомий завдяки своїм дослідженням у галузях аналітичної філософії, філософії свідомості, сучасної етики, аналізу екзистенційних ризиків, філософії штучного інтелекту.

Офіційний сайт – Future of Humanity Institute
Директор інституту – Nick Bostrom
Фейсбук-сторінка – Future of Humanity Institute (Oxford University)
Keywords: екзистенційні ризики, філософія штучного інтелекту, макростратегія, біотехнології.

Важливі тексти:

  1. Nick Bostrom. Anthropic Bias: Observation Selection Effects in Science and Philosophy (2002)

  2. Eric Drexler. Radical Abundance: How a Revolution in Nanotechnology Will Change Civilization (2013)

  3. Anders Sandberg, Adrina Bardekjian, Sadia Butt. Urban Forests, Trees, and Greenspace: A Political Ecology Perspective (2014)

  4. Nick Bostrom. Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies (2014)




POSTPHENOMENOLOGY


Починаючи із 70-их років, у соціальних науках та філософії техніки інтелектуальний фокус поступово зміщується у поле емпіричних досліджень. Дедалі більше науковців починають стверджувати, що задля більш точного розуміння природи взаємозв'язку суспільства і техніки необхідно займатися дослідженнями конкретних «кейсів», а не шукати абстрактні якості, які будуть притаманними для будь-якого технологічного артефакту. Такий інтелектуальний «зсув» призводить до появи цілої низки різноманітних соціальних та філософських підходів. Постфеноменологія один з них.

Відтак, постфеноменологія народжується з кількох інтелектуальних позицій. По-перше, техніка – це будь-який матеріальний об'єкт, який було створено людиною задля досягнення відповідної цілі. Іншими словами, будь-який технологічний об'єкт завжди наділений функцією. По-друге, кожен технологічний артефакт у процесі свого застосування безпосередньо впливає на нашу поведінку (зараз не варто давати етичну оцінку цьому впливу, адже це окреме, більш складне питання). Такий вплив у постфеноменології часто фігурує під поняттям «технологічна інтенційність» або «технологічна медіація». По-третє, представники цієї школи переконані, що завдяки інтердисциплінарному підходу (коли філософи та інженери разом беруть участь у створенні технологічного артефакту) ми спроможні конструювати технологічні об'єкти, які надалі впливатимуть і змінюватимуть нашу поведінку у кращий, більш етичний спосіб. Саме тому для постфеноменології таким важливим залишається питання інструментального дизайну.

Офіційний сайт – Postphenomenology
Ключові постаті – Don Ihde (засновник філософського напряму); Peter-Paul Verbeek
Університети та дослідницькі центри – Design Lab (University of Twente); TU Delft; Eindhoven University of Technology (TU/e); School of Public Administration (Georgia Institute of technology)
Keywords: технологічна медіація, інструментальний дизайн.

Важливі тексти:

  1. Don Ihde. Technics and Praxis: A Philosophy of Technology (1979)

  2. Peter-Paul Verbeek. What Things Do – Philosophical Reflections on Technology, Agency, and Design (2005)

  3. Peter-Paul Verbeek. Moralizing Technology: Understanding and Designing the Morality of Things (2011)

  4. Steven Dorrestijn. The design of our own lives. Technical mediation and subjectivation after Foucault (2012)

  5. Postphenomenological Investigations. Essays on Human-Technology relations. Edited by Robert Rosenberger and Peter-Paul Verbeek (2015)




Про проект

Здавалося б, що за умов глобалізму та доступності інформації досить легко знайти потрібні дані. У чомусь це справді так. Однак, у ситуації інформаційного «перегріву» головним запитанням стає аж ніяк не наявність якоїсь інформації, а її структурування. Саме тому, на мою думку, цей проект є таким важливим для нинішньої української гуманітаристики: кожен науковець, який візьме у ньому участь, зможе структурувати власні знання та «розсекретити» своє поле контактів для інших науковців. Водночас, кожен студент, аспірант або молодий дослідник швидко знайде той університет або інтелектуальну школу, з якою він чи вона хотіли би співпрацювати у майбутньому. Це, на перший погляд, дуже проста і навіть банальна ідея. Однак саме таких очевидних рішень не вистачає нашій гуманітаристиці.

Також я писав цей текст з думкою про майбутніх науковців, яким від початку буде важко відшуковувати наукові заходи та міжнародні конференції. Ще кілька років тому для мене це була непроста робота. Парадоксально, але на самому початку – інформації замало. Лише після напрацювання відповідної «science net» події самі починають знаходити тебе. Зараз, трохи розібравшись у «механіці» відповідних наукових процесів, шукати подібні заходи мені стало значно легше і я радо готовий поділитися цим знанням із майбутніми колегами. Сподіваюся, що до цього проекту долучаться також більш досвідчені науковці і наш список зростатиме.
Якщо ви дослідник й бажаєте долучитися до проекту, наша редакторка Єлизавета радо узгодить з вами деталі.
Контакти:
yelyzaveta.locus@gmail.com