ТЕЗА ТА АРГУМЕНТ НАУКОВОЇ СТАТТІ. ТЕХНІКИ МОЗКОВОГО ШТУРМУ.

Юлія Скубицька
PhD, історикиня
Аби дослідження заслуговувало на увагу хорошого західного видання, автор має, насамперед, для себе чітко та зрозуміло сформулювати наукову тезу (про це та інше вже наголошувалося у резюме до події «Теза та аргумент наукової статті».)

Ефективно та продуктивно на цьому етапі застосовувати техніки мозкового штурму. Авторка навела дев'ять найважливіших технік.


  • Вільне письмо – заповнення «чистого аркуша».
Американська освіта та наукова робота фокусуються на систематичному написанні текстів із застосуванням чернеток.

Техніка передбачає запис потоку свідомості за відсутності будь-якого редагування. Вільне письмо допомагає «дійти» до бажаного результату швидко.


  • Тема та підтеми – звуження теми, постановка запитань.
Для прикладу:

Тема: «Колоніальні держави і тропічні фрукти». Підтема для конкретизації: «Яким чином різноманіття тропічних фруктів вплинуло на конкуренцію колоніальних держав, які вели торгівлю з островів Карибського басейну в ХІХ столітті».


  • Перелік – список пов'язаних явищ, запис асоціативного термінологічного ряду.


  • Схожість – створення такої структури:
  1. Формулювання терміну чи концепту, який ви намагаєтеся розвинути;
  2. Прослідковування, на що схожий концепт
  3. Схоже на ... (далі – асоціативний ряд).
Корисно застосовувати, коли є усвідомлення приблизного підходу, але дослідження не рухається.


  • Мапування:
  1. Запис на центрі аркушу чи дошки досліджуваного концепту, теми;
  2. Розташування навколо них асоціативних явищ: близько пов'язаних, далеко пов'язаних, непов'язаних, протилежних тощо;
  3. Маркування;
  4. Поєднання явищ, термінів між собою.
В такий спосіб створюються кластери, а в кінцевому результаті - мапа.

Дозволяє створити повноцінний погляд на досліджуване питання: знайти точку, від якої можна рухатися; можливість врахувати всі «pro», «contra»; формує структуру («силует» концепту).


  • Вихід за дисциплінарні межі – застосування знань, теорій з інших наукових галузей.
Для прикладу:

Щоб займатися усною історією з дослідженням вернакулярних фотографій, потрібно розумітися на методах дослідження візуальних зображень.


  • Журналістські запитання – постановка запитань «Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому?», відповіді на які критично необхідні для будь-якого дослідження.
Техніку корисно застосовувати, коли не розумієш причин відсутності прогресу в дослідженні. Ця техніка також можливість з'ясувати, на які запитання ще немає відповіді, в чому полягають прогалини та в якому напрямку цікаво рухатися далі.


  • Три перспективи – погляд на дослідження під трьома кутами зору:
  1. Опис того, що вже є;
  2. Відстеження: яка історія предмету дослідження? → як він змінився з часом? → чому? → що вплинуло на його формування в теперішньому вираженні?
  3. Мапування: з чим пов'язаний предмет дослідження? → що на нього впливає? → яким чином? → на що впливає він? → для кого тема є важливою? → хто в ній головні стейкхолдери? → наскільки, ким та як тема досліджена? → як їх результати співвідносяться з вашим дослідженням? (останнє – дуже важливе)

  • Куб – сучасна техніка, яка має 6 «граней»:
  1. Опишіть;
  2. Порівняйте;
  3. Пов'яжіть;
  4. Проаналізуйте;
  5. Застосуйте;
  6. Захистіть підхід та наведіть контраргументи.
Робочу тезу можна розробити й без використання цих способів. Але застосування технік мозкового штурму сприяє досягненню швидших та якісніших результатів. А головне – допомагає вам зрозуміти, про що ви пишете.