ДОСЛІДЖЕННЯ КУЛЬТУРИ ЯК HARD SCIENCE

Max Planck Institute for the Science of Human History, Єна
Культурна еволюція — новий напрям у вивченні культури, який намагається зробити дослідження культури більше схожим на hard sciences. Він пропонує застосовувати для вивчення культури hard-методи: аналіз великих даних, агентне моделювання, лабораторні експерименти — і hard-теорії: насамперед, біологічну теорію еволюції. Остання, на думку культурних еволюціоністів, не обмежується біологією, а добре описує історичний «розвиток» будь-якої інформації – як біологічної, записаної на спіралях ДНК, так і культурної, записаної в синапсах мозку. Розуміння культури як будь-якої інформації, що записана в мозку, доволі широке: воно ширше за «високу культуру» опери та балету, ширше за «українську (німецьку, китайську тощо) культуру», і навіть ширше за «людську культуру» — оскільки інформація може бути записана в мозку не тільки людей, але й інших тварин. Мінімальна культурна еволюція — це коли один джміль вчиться в іншого методам добування їжі. Джмелями, звісно, справа не обмежується: культурні еволюціоністи досліджують, передовсім, людську культуру — мови, релігії, традиції, фольклор, медіа і багато чого іншого.

Навіщо гуманітарним наукам hard-методи? Вивчення культури в наш час — коли ми маємо сотні, якщо не тисячі, баз даних про культуру — дозволяє видозмінити перелік «обов'язків» гуманітарних наук. Традиційні гуманітарні науки є ідеографічними: вони займаються конкретними — часто унікальними — речами. Скажімо, мистецтвознавця цікавить унікальна «Мона Ліза» та її задумливий погляд. Культурного еволюціоніста — те, як загалом змінювався погляд на картинах і чому. (Наш мозок влаштований так, що погляд іншої людини, навіть намальованої, — дуже сильний збудник уваги, а тому з часом погляд на портретах усе частіше ставав спрямованим прямо в очі глядачам, як-от у випадку головного луврського хіта.) Такий підхід є номотетичним: він зосереджений не на унікальних рисах об'єкта, а на тих рисах, що єднають його з багатьма іншими об'єктами. Ми начебто досліджуємо картини, але насправді — загальніші принципи розвитку культури: патерни, закономірності, причинно-наслідкові зв'язки. Нові обов'язки — нова дисципліна: культурна еволюція.



Що прочитати


Для вступу

На сьогодні вийшло декілька узагальнювальних книг, з яких зручно починати дізнаватися про всі «що», «як» і «навіщо» культурної еволюції. Я б радив три:

Alex Mesoudi. 2011. Cultural Evolution. University of Chicago Press.

Olivier Morin. 2016. How Traditions Live and Die. Oxford University Press.

Joseph Henrich. 2017. The Secret of Our Success. Princeton University Press.

Еволюцію культури досліджують вчені з найрізноманітніших дисциплін: археологи, релігієзнавці, економісти, соціологи, лінгвісти тощо. Тому — для прикладу декілька цікавих праць про еволюцію мов, техніки і мистецтва.


Еволюція мов

У вивченні еволюції мов найбільше цікавих, а часто й революційних, знахідок. Наприклад, за допомогою філогенетичних дерев, позичених у колег-біологів, було знайдено аргументи на користь одної з гіпотез походження індоєвропейських мов. Інші приклади: стаття про велику роль випадковості в історії мов або про зв'язок між складністю мови та кількістю її носіїв.


Філогенетичне дерево корнетів. Побудоване на основі порівняння різноманітних елементів їхньої будови. Символами від М1 до М28Е позначено різні моделі цих музичних інструментів. На вертикальній шкалі видно, кола яка модель з'явилася. Чорні лінії (власне дерево) позначають походження тої чи іншої моделі від її попередників. Червоні лінії позначають так звану горизонтальну передачу ознак: не між «батьками» і «дітьми», а між більш віддаленими гілками дерева. Горизонтальна передача — типове явище в культурній еволюції, але вона часто трапляється і в природі — наприклад, без неї складно уявити собі еволюцію мікробів. Завдання філогенетичних дерев подвійне. Вони допомагають встановити «родинні зв'язки» між різними культурними об'єктами (у випадку музичних інструментів це не так необхідно, як у випадку, скажімо, мов чи палеолітичних знарядь праці, історія яких значно гірше задокументована). Але, що не менш важливо, вони дозволяють по-іншому подивитися на історію культури: історія культури — це не нагромадження хаотичних подій, але й не гіпер-упорядкована система, яка розвивається за кількома простими принципами (наприклад, «циклічність»). Історія культури — це… дерево.
Russell Gray & Quentin Atkinson. 2003. "Language-tree divergence times support the Anatolian theory of Indo-European origin". Nature 426.

Mitchell G. Newberry, Christopher A. Ahern, Robin Clark & Joshua B. Plotkin. 2017. "Detecting evolutionary forces in language change". Nature 551. (Популярно про цю статтю розказано тут.)

Florencia Reali, Nick Chater, & Morten H. Christiansen. 2018. "Simpler grammar, larger vocabulary: How population size affects language". Proceedings of the Royal Society B 285.



Еволюція техніки

Той факт, що техніка еволюціонує подібно до живих організмів, зауважили ще у XIX столітті. Відтоді з'явилося чимало праць, де проведено паралель між технікою та біологією. Деякі з них стали класичними, як-от книжка Джорджа Басалли The Evolution of Technology. На сьогодні показано багато еволюційних принципів на матеріалі найрізноманітніших технологій — від давно «вимерлих» наконечників стріл до цілком «живого» Форда Мустанга.

George Basalla,1989. The Evolution of Technology. Cambridge University Press.

Michael J. O'Brien, John Darwent, & R. Lee Lyman. 2001. "Cladistics Is Useful for Reconstructing Archaeological Phylogenies: Palaeoindian Points from the Southeastern United States". Journal of Archaeological Science 28.

Erik Gjesfjeld, Jonathan Chang, Daniele Silvestro, Christopher Kelty & Michael Alfaro. 2016. "Competition and extinction explain the evolution of diversity in American automobiles". Palgrave Communications 2.


Еволюція мистецтва

Закономірності в розвитку мистецтва — одна з найменш досліджених ділянок. Більше за інших встигли зробили музикознавці (зокрема, тому, що музика — з її чіткою синтактичною структурою і мінімумом семантики — краще за інші види мистецтва надається для кількісних досліджень). Але також було знайдено закономірності в розвитку, наприклад, живопису, фільмів або літератури.

Olivier Morin. 2013. "How portraits turned their eyes upon us: Visual preferences and demographic change in cultural evolution". Evolution and Human Behavior 34.

Robert M. MacCallum, Matthias Mauch, Austin Burt, & Armand M. Leroi. 2012. "Evolution of music by public choice". PNAS 109.

Patrick E. Savage. 2019. "Cultural evolution of music". Palgrave Communications 5.


Щоб знати більше

Більше про культурну еволюцію можна знайти на сайті Спільноти з дослідження культурної еволюції.

Багато корисних посилань і відеолекцій зібрано на сайті Культурно-еволюційного семінару, який я з колегами проводив у Тартуському університеті протягом декількох років.

Також раджу глянути добре написаний блог про культурну еволюцію Альберто Ачербі.